24 листопада 2025 року набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України №1176, якою держава вперше на законодавчому рівні затвердила Порядок надання допомоги для вирішення житлового питання внутрішньо переміщеним особам, що проживали на тимчасово окупованій території.Простіше кажучи, уряд запускає програму «Житловий ваучер», за якою визначені категорії ВПО з окупованих територій зможуть отримати 2 мільйони гривень на купівлю або будівництво житла.
Програма реалізується в межах державного проєкту «єВідновлення» та підтримується міжнародними партнерами Світовим банком, СЕВ та іншими донорами.
Отже, даний крок є початком системного руху держави в напрямку підтримки людей з окупованих територій, які роками були позбавлені не лише дому, а й відчуття справедливості. І, як підкреслюють урядовці, перелік категорій, що матимуть право на таку допомогу, буде розширюватися.
Житловий ваучер — це спеціальний платіжний документ певного номіналу в електронній формі, що формується і зберігається в Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, який може бути спрямований на фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно (у тому числі на сплату першого внеску/ погашення платежу за іпотечним кредитом).
- Хто має право на житловий ваучер
Право на допомогу мають громадяни України, які:
- мають довідку ВПО;
- перемістилися з тимчасово окупованої території України (незалежно від дати окупації такої території);
- не отримували раніше компенсації чи іншої державної допомоги на житло;
- не перебувають під санкціями і не мають судимості за державну зраду чи колабораціонізм;
- не володіють іншим придатним для проживання житлом крім житла, розташованого на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованій території.
Важливо! Наразі програмою можуть скористатися внутрішньо переміщені особи, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни (у значенні, визначеному пунктами 11-16 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Надалі перелік категорій поступово розширюватиметься.
Якщо категорія “учасники бойовий дій” зрозуміла, давайте зупинемось більш детальніше на категорії “особи з інвалідністю внаслідок війни”. Відповідно до пунктів 11–16 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,особами з інвалідністю внаслідок війни визнаються громадяни України, які отримали поранення, контузії, каліцтва або захворювання під час безпосередньої участі в обороні України, бойових діях чи заходах із забезпечення національної безпеки.
Зокрема, до цієї категорії належать:
- Військовослужбовці, добровольці та інші учасники бойових дій — Збройних Сил України, Нацгвардії, СБУ, ДПСУ, ДСНС, МВС, Нацполіції, розвідувальних органів, територіальної оборони, військових прокуратур, митниці, прикордонної, податкової служб тощо, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи захворювань, отриманих під час бойових завдань або забезпечення оборони України.
- Добровольці, які брали участь в АТО/ООС чи обороні України, як ті, що були включені до складу офіційних військових формувань, так і ті, що діяли у взаємодії із ними, але не були офіційно включені до ЗСУ чи МВС.
- Волонтери та цивільні особи, які добровільно забезпечували оборону України або допомагали у проведенні антитерористичної операції (зокрема, доставляли допомогу, перевозили поранених, забезпечували логістику тощо) і при цьому отримали травми або захворювання в районах та у період проведення бойових дій.
- Особи, залучені до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України, які стали інвалідами внаслідок поранення під час виконання завдань.
Особи, які здійснювали самооборону у період воєнного стану, тобто захищали безпеку населення або інтереси держави від агресії РФ, і отримали інвалідність унаслідок таких дій Куди і як подавати заяву
Заяву про надання допомоги можна подати особисто або через представника одним із трьох способів:
- Через застосунок або портал “Дія”: після проходження електронної ідентифікації (Дія.Підпис / Дія ID). Заява формується автоматично та підписується електронним підписом.
- Через ЦНАП: адміністратор формує заяву через “Дію”, роздруковує для підпису, після чого надсилає її до Реєстру. Ідентифікація проводиться за паспортом і РНОКПП. Якщо діє представник, додається документ, що підтверджує його повноваження.
- Через нотаріуса, який має доступ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Нотаріус засвідчує особу заявника або представника та підписує заяву електронним підписом.
Важливо! Представник може подати заяву лише через ЦНАП або нотаріуса. Для недієздатних осіб, дітей чи осіб з обмеженою дієздатністю заяву подає законний представник виключно цими способами.
Заява подається представником, у випадках коли отримувачем допомоги є:
є коли
- недієздатна особа,
- особа з обмеженою дієздатністю,
- дитина (до 18 років) — заяву від її імені подає законний представник (опікун, піклувальник, батьки) виключно через ЦНАП або нотаріуса.
Подання заяв стане доступним через два місяці після набрання чинності постанови після технічного доопрацювання системи «Дія».
- Які документи потрібні
- паспорт або ID-картка;
- РНОКПП (ідентифікаційний код);
- довідка ВПО;
- документи, що підтверджують проживання або право власності на житло на окупованій території (якщо є);
- довідка або акт про пошкоджене/зруйноване житло (за наявності).
- Як проходить перевірка
Міністерство фінансів автоматично перевіряє достовірність даних через державні реєстри:
- довідку ВПО — через Мінсоцполітики;
- санкції — через РНБО;
- судимості — через Мін’юст;
- власність на житло — через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
- дані про зруйноване майно — через реєстр пошкодженого майна;
- факт проживання за кордоном — через ДМС;
- статус території — через Мінрозвитку громад.
Якщо все відповідає вимогам, Мінфін формує позитивну рекомендацію.Якщо є невідповідності, комісія отримує повідомлення про причину.
- Хто приймає рішення
Рішення про надання або відмову приймає комісія при місцевому уповноваженому органі. Уповноважений орган затверджує рішення протягом 5 робочих днів. Копія вноситься в Реєстр пошкодженого та знищеного майна.
Важливо! Розмежовуємо Міжнародний Реєстр збитків (RD4U) і Реєстр пошкодженого та знищеного майна, у цій статті говоримо про внутрішній державний реєстр - Реєстр пошкодженого та знищеного майна, забезпечення функціонування якого передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 р. № 624.
Рішення можна оскаржити:
- досудово за процедурою Закону «Про адміністративну процедуру»;
- у судовому порядку.
- Основні характеристики житлового ваучеру.
- це електронний документ, що підтверджує право особи отримати 2 000 000 гривень на придбання житла;
- діє 5 років;
- має унікальний реєстраційний номер;
- не передається, не продається, не обмінюється;
- надходить автоматично у “Дію” або видається у ЦНАПі/в нотаріуса.
- Як отримати фінансування
Після отримання ваучера потрібно подати звернення про фінансування:
- через «Дію», або через ЦНАП чи нотаріуса;
особисто або через представника
У зверненні зазначають:
- номер ваучера;
- контактні дані;
- інформацію про представника (якщо є).
- Як використовуються кошти
Житловий ваучер, який зберігатиметься у державному реєстрі і є цільовою безготівковою допомогою, яку можна використовувати для:
- купівлі готової квартири чи будинку;
- інвестування у новобудову (первинний ринок);
- першого внеску чи погашення платежу за іпотекою.
Максимальна сума 2 млн грн.
Якщо житло дешевше, залишок не виплачується на руки. Якщо дорожче, можна доплатити власним коштом або кредитом.Кошти перераховуються безпосередньо продавцю або банку, не заявнику.
Ключові обмеження:
- Не можна оплатити за рахунок ваучера: податки, збори, нотаріальні послуги, оцінку майна чи реєстраційні дії.
