Метою всієї людської діяльності впродовж життя має бути щастя.

Аристотель

Зробимо разом простеньке дослідження. Спочатку наберемо у пошуковику Google винесене у заголовок словосполучення англійською, а потім українською.

Пошук в Google слів «Happy teaching» дає приблизну кількість результатів: 413 000 000 (0,53 сек.).

413 мільйонів джерел інформації англійською мовою про щасливе вчителювання!!!!!

А тепер набираємо пошук українською «Щасливе вчителювання». Маємо результат - 22 700 (0,43 сек.). Менше 23 тис. джерел інформації українською мовою про щасливе вчителювання. Відчуйте різницю.

Зверніть увагу, багато цих посилань - на мої статті, презентації чи блоги. Я системно упродовж двох десятиліть намагаюсь впровадити цей термін у нашу педагогічну свідомість. Ну дуже важко в нас це приживається...

Читайте також: Директор школи в Україні: господарник чи лідер змін?

В Америці професія вчителя впевнено входить у десятку «найщасливіших професій».

За даними Центру вивчення національної думки при університеті Чикаго (NORC), найбільш щасливими є представники наступних професій:

1. священнослужителі,

2. пожежники,

3. фізіотерапевти,

4. письменники,

5. викладачі спецшкіл,

6. учителі,

7. митці,

8. психологи,

9. агенти із продажу фінансових послуг,

10. оператори інженерних систем.

Не треба витрачати зусилля на такі дослідження в Україні, бо і без них зрозуміло, що у нас до «найщасливіших професій» професія вчитель точно не належить.

Якщо зануритись в англомовне інформаційне море «Happy teaching», легко виявити, що там існує ціла індустрія вчительського щастя. По суті у масштабах суспільства для вчителя робиться «тепла ванна». У нас останні роки робиться прямо протилежне: створюється агресивне середовище навколо школи і вчителя.

Читайте також: Ко дню работников образования: Иван Глотов

Inna M-ko пише мені про те, що у цьому є і вина самої школи. Цитую: "Агресивне середовище навколо школи - це результат шкільної політики відносно батьків сучасних дітей. Знаю купу людей, включаючи себе, які з різних причин просто ненавидять школу як соціальний інститут... Багаторічна муштра, усередненість, нівелювання та придушення будь-якої індивідуальності зробили свою справу. Хоча все ж вважаю, що найбільше не пощастило вчителям: у них цей треш розтягнувся на все життя. У більшості в голові викарбувано, що школа - це точно не про щастя".

Зайве доводити, що щасливий вчитель – найкращий вчитель! Тому утвердження щасливого вчителювання на користь нам усім.

По суті сьогодні має йти мова про професійну реабілітацію вчителя як єдино можливий шлях до щасливого вчителювання.

Що я маю на увазі, коли кажу про професійну реабілітацію?

Системну роботу із генерування «теплої хвилі», яка б охоплювала всі аспекти від радикального підвищення заробітної платні до зміни змісту освіти.

Щодо останнього, ось Віктор Мисан пише про укладачів навчальних програм: «Це ж треба так ненавидіти власних дітей, щоб шкільне навчання зробити мукою Господньою і не лише з рідної літератури».

Вони укладають і … «умивають руки», а зрештою крайнім стає вчитель, на якого і перенаправляється агресія знервованого соціуму.

Звісно, потрібна і саморефлексія. «Чому я нещасливий у школі?» — це запитання, без вирішення якого не можна працювати в школі, бо якщо я вчитель чи директор і я нещасливий у школі, як я можу очікувати, що інші будуть щасливі поруч зі мною?!

На мою думку, головне для педагога:

• навчитися відчувати красу життя, захоплюватися життям,

• навчитися творити любов,

• навчитися посміхатись і мати «внутрішню усмішку».

Див. мою печа-куча презентацію на тему «Щасливе вчителювання».

Читайте також: Бесплатные курсы по подготовке к ВНО и английского - для детей металлургов

Автор фото - Євген Сосновський.