Як купити продукти в супермаркеті у свою тару

Ви не кидаєте сміття під ноги? Збираєте папір окремо? Маєте багаторазове горнятко для кави? Не зупиняйтеся – час купити продукти у свою тару! Про це я пишу у своєму блозі.

Далі – покроковий план дій, щоб купити м’ясо (або сир, або інший вологий продукт) на вагу в супермаркеті.

1. Візьміть з дому свій багаторазовий контейнер (скляний, пластиковий - неважливо, головне - багаторазовий).

2. На вході покажіть його охороні, щоб вони наклеїли наліпку (бо можуть подумати, що ви вкрали).

3. Біля прилавка голосно замовте продавцю товар (м’ясо), показуючи свій контейнер і додайте фразу: “В мій контейнер” (або почніть з фрази: “В мій контейнер”, а потім про продукт).

4. Прослідкуйте, щоб продавець відтарував контейнер (якщо не зможе, підкажіть натиснути кнопку з літерою “Т”).

Читайте також: Мариупольцы поддержали идею борьбы с бичом современной цивилизации – пластиком, бой с которым ООН объявила в этом году главной темой.

5. Якщо у продавця почнеться в голові емоційний колапс (збій програми), дайте йому декілька секунд прийти до тями.

6. Якщо продавець скаже, що це заборонено, лагідно посміхніться та скажіть, що ні, так можна. В крайньому випадку попросіть покликати адміністратора. В найгіршому випадку нехай адміністратор покаже документ, який це забороняє.

7. НАЙВАЖЛИВІШИЙ ПУНКТ. Тепер уважно дивіться за рухами продавця. Як тільки він потягнеться за кульочком, нагадуйте, що вам в судочок. Бо можливі такі варіанти: м’ясо в кульочок, потім в контейнер або м’ясо в контейнер, потім в кульочок. Або найстрашніше: м’ясо в кульочок, потім в контейнер, потім все це знов в кульочок.

8. Щоб продавець не відчував себе погано, запропонуйте йому самому вирішити, цінник клеїти на контейнер або на кришечку.

9. Подякуйте за обслуговування продавця.

10. Похваліть себе!

Читайте також: проект #Непластик: о проблеме мусора и загрязнении окружающей среды пластиком в Мариуполе.

Під час цієї процедури будьте спокійні, впевнені та доброзичливі! Ви робите добру справу!

Текст опублікований з дозволу автора з сайту mariannaboyko.com