Авдіївка, Авдіївка, Авдіївка… В останні дні розмови у Донецьку лише про неї. Думки різні: хтось свято вірить у її швидке "звільнення", про яке, мовляв, жителі міста "мріяли" з дня його заснування, а хтось упевнений, що Авдіївка залишиться українським форпостом. І в кращому разі завойовникам дістануться купи цегли, а не місто.

Читайте також: Місто спотикання: Авдіївка не дає російським окупантам завоювати весь світ

Щоранку у Донецьку розпочинається з глухого «бабах» та «буум» у північній частині міста. Авдіївку посипають усіма видами снарядів, причому пускові установки стоять у житлових кварталах. Звичайно, перелякані мешканці прокидаються з першими звуками обстрілу Авдіївки, впевнені в тому, що це прилетіло до їхнього будинку.

"Нормально ніхто не спить уже давно. Понад тиждень, як від нас стріляють по Авдіївці, і від кожного «мінуса» (виходу) у нас будинок ходить ходуном, – кажуть мешканці вулиць Політбійців та Миронова у Київському районі. - Відчуття, що це прильоти, "плюси". Страшно, але нам подітися нема куди – жили і тут житимемо".

Поступово артилерійське молодецтво у росіян видихається: чи закінчуються снаряди, чи з боку окупованого Донецька визнали марність накидів, чи перекинули «мінусуючих» на інший напрямок. У кулуарах говорять про «м'ясні штурми» Авдіївки, що відновилися: російські командири знову шкодують снаряди, а не солдатиків. Донецькі лікарі, які анонімно публікують відомості з місцевих лікарень, пишуть, що «генерали ЗС РФ запустили якийсь жахливий конвеєр смерті російських громадян».

Читайте також: Активізація наступу на Авдіївку: які цілі переслідують росіяни та чи зможуть їх досягти

"Говорити про те, що лікарні та морги Донецька забиті, вже просто не варто. Потік настільки великий, що нам на допомогу відправляють студентів для того, щоб вони допомагали заповнювати епікризи та свідчення про смерть. Відсоток летальності зашкалює. Про причини ми писали раніше, не хочеться повторюватись. Від моменту надходження до констатації смерті проходить від 2-х хвилин до 2-х діб. Попри все це, росіяни продовжують формувати нові штурмові загони смертників, у яких шанс вижити прагне до нуля, а вижити без безповоротної втрати здоров'я – немає жодних шансів", - пише ТГ-канал «Доктор Ватсон».

У брехні «Доктор» помічений не був, тож йому можна вірити. Тим більше, коли пропагандистські канали кинулися, захлинаючись спростовувати інформацію про забиті лікарні та морги, то тут одразу ясно – «ватсони» ткнули у хворе місце. Чим голосніше окупанти верещать про те, що все гаразд, ніхто не вбитий, бинтів вистачає, тим однозначніше все не так. Один лише заклик донецьких волонтерів населенню скинутися на чорні пластикові пакети чого вартий! Мовляв, бракує пакетів, доводиться вбитих у мішках з-під комбікорму транспортувати.

Читайте також: Контрнаступ восени - чи завадить просуванню ЗСУ погіршення погодних умов

Авдіївську тему не обговорюють відкрито лише у чергах на ринку та у транспорті. Там взагалі вже давно ніхто нічого не обговорює – можна нарватися на «дискредитацію», тому ну їх до дідька, стояти в черзі краще мовчки, нарікаючи хіба що на несусвітньо теплий жовтень і сонечко, що заполонили Донецьк. Чи нема в цьому явищі знамення небесного?

Поки що із знамень – лише 600 днів із дня початку повномасштабної війни росії проти України.

Для когось розпочалася війна 600 днів тому, але і в Донецьку, і в Авдіївці розкажуть, що війна почалася набагато раніше. Вже майже десять років, як мозолило око загарбникам намальоване на авдіївському будинку обличчя вчительки української мови – знаменитий дім «Розукрашка». Тріпав нерви працюючий коксохімзавод. Збурювали люди, які живуть під обстрілами в Авдіївці, не перейнявшись щастям «визволення».

Втім, уже ніхто не говорить про «звільнення». Взяти! Захопити! Підкорити! Ну і стерти з лиця землі, виправдовуючись, що «по-іншому – ніяк» і «треба – значить треба».

"Хворі, ви що робитимете з такою Авдіївкою? Те саме що і з Бахмутом – нічого? - ставлять питання в інтернеті найгучнішим коментаторам. – Чи головне – просто захопити та знищити? Усі вже давно розуміють, навіщо воюють росіяни – їм подобається. «Чи хочуть русскіє війни?» співалося у пісні. О так, хочуть, та ще й як, їм подобається вбивати і руйнувати…"

Авдіївка, призначена «головною» з обстрілу Донецька і внаслідок цього засуджена до знищення, не знає спокійних хвилин. Однак у Донецьк періодично щось "прилітає", викликаючи крики та прокляття. Але деякі місцеві лише тепер починають здогадуватись (ті, до кого не дійшло за десять років), що Донецьк можна обстрілювати… із Донецька.

"Дивіться: до авдіївської м'ясорубки була тиша, довга та незвична. Зазвичай це ні до чого хорошого не призводить. Авдіївка по-своєму там була, щось там відбувалося, я не знаю. Потім таке відчуття, що в Донецьку схаменулися, що дуже тихо. Прилетів снаряд якийсь із боку Авдіївки до Макіївки – почалися крики, обурення, мовляв, треба вбити їх там усіх. Я подивився на фото – уламки невиразні, не міг такий снаряд з Авдоса прилетіти. Швидше, десь ближче, наприклад, з колишнього аеропорту. Ось у це повірю швидше, ми тут уже експерти зі зброї", – розповідає місцевий житель Олександр.

Як би не вивертались окупанти, Авдіївка вже увійшла в історію разом із Донецьким аеропортом ім. Прокоф'єва та Бахмутом. Саме тут відбувається утилізація чоловічого населення росії з волі божевільного маніяка-президента, який із телеекранів запевняє, що все гаразд, український контрнаступ захлинувся, а захоплювати ніхто нічого не збирався, і окупація не входить до «плану СВО», і Україна скоро замерзне (розпадеться, набридне Європі – потрібне підкреслити) – загалом, видає такий набір марення, що вже й росіяни почали про щось здогадуватися. Шкода, що не у всіх їхніх солдатів буде час над цим замислитись – авдіївська м'ясорубка поки що не зупинена.

Читайте також: Великий наступ РФ восени 2023 року – військовий експерт оцінив ймовірність нової загрози