У блокадному Маріуполі два роки тому тривали спроби домовитися з окупантами. "Азовці" тоді вели перемовини щодо евакуації поранених та частини цивільних з території металургійного комбінату "Азовсталь". У той же час у бункерах підприємства продовжують працювати військові шпиталі, де в надскладних умовах намагаються врятувати життя нашим захисникам.

26-27 квітня 2022 року більша частина Маріуполя вже була під контролем російських сил. Окупанти активно розграбовували будинки мирних мешканців та вивозили все цінне з музеїв.

Читайте також: Для захисників Маріуполя почалося "підземне" життя - коротко про події в місті 22-24 квітня 2022 року

Разом з "М86. Літопис оборони Маріуполя" mrpl.city продовжує пригадувати події героїчної оборони міста навесні 2022 року. Проєкт створений Big City Lab, Національним музеєм історії України за підтримки Mariupol Reborn. Автори описують кожен з 86 днів оборони міста та надають свідчення місцевих жителів, представників влади та військових.

"Медики встигають лише різати та зашивати"

На той час "Азовсталь" уже перетворилася на справжню фортецю захисників Маріуполя. Колись потужний металургійний завод став прихистком для незламних оборонців – для деяких, на жаль, останнім.

У спробах врятувати воїнів медики на "Азовсталі" продовжують працювати не покладаючи рук. Однак ситуація стрімко погіршується  - як через постійні обстріли, так і внаслідок умов і забезпечення шпиталів у бункерах.

Читайте також:  Маріуполь стягує сили з інших фронтів – два роки тому наші захисники намагалися виграти час

"Що таке військовий шпиталь в оточенні? Люди лежать на підлозі. Той, що з однією рукою, приносить води лежачим. Вони лежать і слухають, як по будівлі заводу фігачать авіабомби. Вони гадають: як там побратими? Вони заслужили догляд після поранення, а медики встигають лише різати й зашивати, різати й зашивати", - розповіла 27 квітня 2022 року прес-офіцер "Азова" Валерія "Нава" Суботіна (Карпиленко).

Спроба евакуації цивільних та поранених з "Азовсталі"

Як свідчать записи у щоденнику підполковника СБУ, Героя України Василя "Домахи" Богача, 26 квітня тривали перемовини щодо евакуації частини цивільних та важких поранених, а з 6 до 18 години мав бути "режим тиші".

"Росіяни хотіли зручне для них місце розмінувати. Наші вказали зручне нам, але вони побоюються, що ми вийдемо в місто через ту дірку. Обрали третє нейтральне місце. Диряві (йдеться про вояк з "днр" – ред.), як і минулого разу, скидали ВОГи. У них там трохи відсутня взаємодія. Диряві кажуть: у нас командуючий чепушилін, і нам пох*й. Росіяни пропонували мирних на Запоріжжя, а 40 важких поранених у свій шпиталь. Редіс сказав усіх на Запоріжжя. Щось узгоджували та зупинилися на цьому. Але диряві кричать: ми їх оточили і жодного не випустимо!!! Це типу наша помста. Лише цивільні. Наші сказали, якщо диряві не підпорядковуються росіякам, то нехай росіяки не бомблять і не криють артою, і за дві доби наші виріжуть дирявих одними ножами...", - написав тоді чоловік.

Росіяни розграбовують музеї та цивільних у Маріуполі

Окупанти ведуть обшуки та зачистки, зламуючи квартири та розкрадаючи цінне майно. Вцілілі будинки, в яких вони планували заселяти вояк, позначали літерою Z. Тоді росіяни навіть вдавалися до ганебної практики, коли забезпечували чоловіків їжею лише після їхнього залучення до господарських робіт. Маріупольці вимушені були розбирати завали та облаштовувати братські могили.

Читайте також: Під Маріуполем виявили масове поховання, а росіяни обстріляли лікарню - яким був цей день у 2022 році

Крім того, загарбники продовжували розграбовувати архіви та музейні фонди блокадного міста. На жаль, на початку повномасштабного вторгнення РФ централізована евакуація експонатів і співробітників Маріупольського краєзнавчого музею не проводилася. Натомість деяку частину експозиції перенесли до фондів на першому поверсі. Аналогічна ситуація відбувалася у філіях музею в корпусах поруч: в Музеї побуту та Художньому музеї імені Куїнджі. Картини Айвазовського, Шишкіна, Боголюбського, Калмикова і три оригінали Куїнджі про всяк випадок спустили у підвал до реставраційної майстерні й зали фондів.

У березні 2022 року будівлі всіх трьох маріупольських музеїв потрапили під обстріли. Краєзнавчий музей згорів, корпус художнього музею було сильно пошкоджено. Експонати, які перебували в підвалі, 26 квітня були вивезені в тимчасово окупований Донецьк, а доля 60 тисяч експонатів досі невідома.

"По російському телебаченню казали, що вивезли до Донецька близько двох тисяч експонатів. Вивезли й частину бібліотеки з краєзнавчого музею: частина книг вціліла, бо прильоти були вище. Кілька кабінетів співробітників вціліло, мій якраз вцілів, але техніку з нього покрали. Картини Куїнджі теж відвезли до Донецька. По суті – вкрали. Що з ними, невідомо. Було й мародерство. Я бачив це на відео, окупанти показували зламані сейфи… З того боку озвучувалися різні цифри: й 90% згорілих фондів, й 95%, але перевірити ці дані ми не можемо", - розповів співробітник Маріупольського краєзнавчого музею Олександр Горе.

Читайте також: Олександр Горе – "В мене є надія, що Маріуполь відродиться, як і відродиться краєзнавчий музей"

У середині квітня 2022 року Олександр з родиною та знайомими вибралися з міста. Чоловік провіз через російські блокпости жорсткий диск комп’ютера з оцифрованими експонатами та макетами виставок.

Фото: М86