Маріуполь без зв’язку, але з пропагандою: історія студента, який жив рік в окупації та передавав правду про місто

Маріуполь, що потрапив під російську окупацію у 2022 році, понад рік жив у повній інформаційній ізоляції — без електрики, води, мобільного зв’язку. Єдине, що активно працювало, — пересувні телевізори з російською пропагандою. Про це розповів у інтерв’ю Суспільне Донецьк студент одного з українських вишів Андрій Кожушина, який залишався в захопленому місті до весни 2023 року.


Читайте також: Російська "гуманність" у Маріуполі: безпритульних тварин знищують кулею

Андрій рік прожив в окупації та, ризикуючи життям, фіксував на відео реальність окупованого Маріуполя, щоб передавати її у Telegram-канал «Маріуполь. Спротив».

«Окупаційна влада з самого початку запустила потужну пропаганду. 8 квітня 2022 року, коли ще тривали бої за "Азовсталь" і місто обстрілювали, я вперше побачив пересувний телевізор росіян», — згадує Кожушина.

Студент також розповів про знищення української освіти: в університеті, де він навчався, окупанти викинули щонайменше 80% книжок з бібліотеки. Натомість завезли російські видання з фальсифікованою «новітньою історією», у якій українські регіони вже названі «звільненими».

«У Маріупольському університеті працювало близько 500 викладачів. Залишилося не більше 10% — більшість виїхала», — каже Андрій.

За його словами, перший громадський транспорт у Маріуполі запустили лише у травні 2022 року — і це були українські автобуси. Проте зв’язку в місті майже не було: інколи в центрі ловився 3G, а 4G досі немає. Світло з’явилося лише через рік і два місяці після окупації, але вода й досі непридатна для вживання — лише технічна.

Попри постійні ризики, хлопець передавав дані про життя в Маріуполі до проєкту «Маріуполь. Спротив» — показував черги, ціни, роботу установ, стан комунальних послуг.

«Я розумів, що це небезпечно. Але байдуже — я робив те, що вважав за потрібне. Я цих людей у своє місто не кликав. І якщо хочеш дати відсіч — мусиш діяти», — каже він.


Читайте також: Забули про драмтеатр, загиблих, захисників: чому маріупольцям відмовляють у статусі постраждалих

Зрештою, загроза стала реальною: Андрій побачив, як у магазині окупант показував касиру його фото й питав, чи бачила вона його. Так він дізнався, що його внесли до «чорного списку Маріуполя».

«Мене могли звинуватити у тероризмі та екстремізмі й засудити на 15 років», — зазначив Андрій.

Він вчасно покинув місто, врятувавшись від переслідувань. Та історія його спротиву — ще одне свідчення того, як українці, навіть в умовах повної окупації, продовжують боротися за правду і свободу.

У той же час мешканці міста побоюються, що можуть залишитися без даху над головою, незважаючи на те, що виконали всі вимоги окупаційної адміністрації. 

ФОТО: з відкритих джерел