В Україні є місто, в якому поруч з синьо-жовтим прапором часто можна було побачити грецький. Там всі знали, що таке софа і трапез, вміли смажити найсмачніші чебуреки та випікати шумуш. В родинах ще можна було почути урумську та румейську мови, в музичних школах - грецький інструмент бузукі, і навіть головна площа біля виконкому мала назву «Грецька».
«У Маріуполі всі ми трошки греки», - говорили іноді люди, і так воно і було - традиції греків сплелися з українськими та все одно жили - у піснях і в танцях, в домашніх стравах та пирогах з монетками на Новий рік, в працях філологів та книгах приазовських поетів.
У Приазов’ї нараховується більше 40 грецьких селищ, а Маріуполь був центром цієї багатої, самобутньої та унікальної культури. У Маріупольському державному університеті діяв єдиний в Україні факультет грецької філології (зараз він працює в евакуації), а греки Приазов’я мали давні та міцні зв’язки з грецькими культурними та політичними діячами.
Раз на два роки греки всієї України з’їжджалися в одне з приазовських селищ на фестиваль грецької культури «Мега Йорти». Там працювали виставки народної творчості, представляли книги та наукові видання, важливі для грецької культури, пригощали національними стравами та віддавали шану всім музам давньої Греції - співали, танцювали, влаштовували театральні постановки. Востаннє «Мега Йорти» проходив у Маріуполі в 2021 році… Потім були війна та окупація, повне руйнування міста та знищення унікальних культурних пам’яток. Про те, як зберегти культуру греків Приазов’я в умовах російської навали, mrpl.city поговорив із заслуженою працівницею культури, головою Федерації грецьких товариств України Олександрою Проценко-Пічаджі.
Читайте також: У Рівному відкрилася виставка грецької культурної спадщини Маріуполя
Розкажіть, чи вдається підтримувати діяльність Федерації грецьких товариств України після початку повномасштабної війни? Як триває робота зі збереження грецької культури, в яких містах працюють товариства?
Для початку хочу нагадати, що Федерація грецьких товариств України була створена у 1995 році. Її головною метою завжди було відродження грецької культури та мови, об’єднання грецьких спільнот у велику організацію. Всі 30 років ми цим займалися. Те, що сталося після 24 лютого, було для нас дуже сильним ударом, адже більша частина - 70-80% територій, де проживали греки України, окупувала росія.
У травні 2022 року ми вирішили призупинити масштабну діяльність Федерації товариств України, проте залишили право за кожним товариством, яке знаходиться на вільній території, займатися благодійністю, соціальними та юридичними питаннями по наданню допомоги грекам, проводити традиційні заходи, що пов’язані з мовою та культурою.
Сьогодні дуже складно говорити про збереження грецької культури, але на підконтрольній території товариства продовжують працювати. Це і Харківське товариство, і Львівське, куди приєдналося дуже багато переселенців з Маріуполя, і Запорізьке, і Сумське, і Одеське. Допомогою біженцям займається голова Маріупольського міського товариства греків, заступниця голови ФГТУ Надія Чапні. У Запоріжжі працює недільна школа грецької мови, одна з найбільших грецьких діаспор продовжує діяльність в Одесі. Там, на щастя, і досі зберігають грецькі будівлі та школи, спільнота проводить культурні заходи, продовжує працювати грецький фонд культури.
Наразі, щоб зберегти Федерацію, ми намагаємося перереєструвати її в цьому місті. Це непросто, адже всі банківські рахунки та звітність залишилися в Маріуполі. Будівля Федерації у Маріуполі частково зруйнована, розграбована, там зламали сейф з документами. Зараз ми потроху відновлюємо їх, щоб Федерація знову працювала - тепер в Одесі, у форматі громадської спілки.
На фото - культурний центр Федерації грецьких товариств України в Маріуполі
Маріуполь завжди був центром культури і життя греків Приазов’я. Що було втрачено після захоплення міста? Які культурні об’єкти - книги, картини, архівні матеріали знищені, а які залишаються в місті?
Ми втратили найголовнішу реліктову цінність - грамоту Катерини II про дарування земель Приазов’я грекам. Кажуть, що вона згоріла. Багато важливих культурних цінностей - оригінали робіт Архипа Куїнджі, інших художників вивезли у Донецьк.
У краєзнавчому музеї, який був повністю зруйнований, знаходилася велика експозиція, присвячена часу, коли відроджувався Маріуполь і над його розвитком працювали такі відомі греки, як Хараджаєв, Попов. Книги про них були в експозиції музею. Також не зберіглося крісло, в якому було поховано Митрополита Ігнатія у Харлампіївському соборі. Є дані, що воно теж згоріло. А з ним - багато картин та літератури.
Найголовніше для нас - не зберігся архів Федерації. До повномасштабної війни ми почали його оцифровувати, але встигли небагато. На щастя, збереглися відео з наших свят Мега Йорти, вони є в YouTube.
На фото - Мега Йорти у Маріуполі, 2021 рік
Крім того, у Маріуполі ми створили підручники грецької мови для учнів з 1 по 11 клас, над ними працювала ціла група знавців, вони були затверджені і рекомендовані Міністерством освіти України. Частина посібників залишилася на підконтрольній території - вони є у Києві, в спеціалізованій школі № 94 «Еллада».
Та всі інші підручники залишилися в окупації - начебто книги збереглися, але люди, які створили там нову асоціацію греків Приазов’я, роздають ці книги в села, в школи, і в нас немає точної інформації, де вони зараз знаходяться. Така ж ситуація і з книгами урумською та румейською мовами, які були в нашій бібліотеці, зі всіма нашими газетами, які друкувалися до січня 2022 року. В Маріуполі залишилися книги найвідомішого поета серед греків Приазов’я Георгія Костоправа та інших митців - на жаль, на цифрових ресурсах знайти цю літературу неможливо. Електронні варіанти збереглися у деяких греків, зараз ми працюємо, щоб знайти їх та зберегти.
Коли думаю про все, що залишилося в Маріуполі, про те, як по крихтах створювали підручники, все встає перед очима. Це важкі емоції. Та після повернення у Маріуполь ми знайдемо всі ці книги та відновимо бібліотеку. Наразі разом з вченою, кандидаткою історичних наук Маргаритою Араджіоні ми збираємо свідчення про те, що залишилося від пошкодженого обстрілами майна федерації та грецьких музеїв.
Читайте також: Як розвивалася Грецька вулиця Маріуполя - дослідження Сергія Бурова
Ви сказали, що у Маріуполі створюють нові грецькі асоціації. Хто стоїть за цим?
Як я сказала, 80% території, де були грецькі громади, залишилося в окупації. Це всі наші грецькі села - більше 40 населених пунктів. Лише декілька сіл, таких як Багатир, Костянтинопіль, Улакли не потрапили в окупацію, але перебувають під обстрілами.
Багато людей виїхало з окупації, але багато і залишилося. За півтора року значну частину людей росіяни змогли заразити пропагандою - це дуже боляче для нас. В грецькому селищі Сартана зберігся музей історії греків Приазов’я, але, на жаль, багато людей із грецької спільноти перейшли на бік росії. Там є і школа, і грецький танцювальний клуб, який зараз їздить російськими містами і дуже радіє цьому. Вони створюють свої грецькі організації, відзначають свята. Це болючий ніж в спину.
Ми віримо у перемогу України, віримо, що ми повернемося, але вже думаємо, як повертати людей, як об’єднувати спільноти. Буде багато питань до колабораціоністів, до вчителів, які викладали за російськими програмами. Зараз ми замислюємося про програму реабілітації, повернення Федерації та її об’єднання. Адже ми не можемо допустити знищення культури греків Приазов’я. Це буде втратою не лише для нас, а й для всієї України.
Багато греків України захищають свій дім на фронті. Ви знаєте їхні історії?
Так, багато греків, дійсно, взяли в руки зброю. Вони воюють за право повернутися додому, розвиватися в мирі, виховувати дітей на своїй землі. Ми дякуємо всім нашим захисникам і шануємо тих, хто, на жаль, віддав своє життя за нашу свободу.
Багато хто знає ім’я Святослава Алексапольського - мужнього воїна, який отримав звання Героя України посмертно. Грек за походженням, Святослав, як і десять поколінь його родини, народився та жив у Севастополі, аж поки росія не відібрала в нього дім. Святослав мріяв повернути у Крим українські прапори, і після окупації приєднався до полку «Азов». Багато років воїн мужньо захищав Україну, а в серпні 2022 року загинув під час штурму ворожих позицій на Херсонщині. Перед смертю він допомогав пораненому побратиму. Святослав дуже пишався своїм походженням, але, на жаль, в Греції побувати так і не встиг.
На фото - Герой України Святослав Алексапольський
Також Україну ціною власного життя захищав маріупольський грек, прикордонник, старший лейтенант Федір Темір. Він був успішним спортсменом - брав участь в турнірах з поліатлону, кроссфіту, чемпіонатах з багатоборства. Воїн загинув, намагаючись не допустити окупантів у Волноваху.
Пам’ятаємо подвиг Дмитра Церахто з позивним «Грек». Дмитро народився у селищі Сартана, за походження він — надазовський грек. Хлопець працював інженером, але під час повномасштабної війни вирішив стати на захист країни. Дмитро звільняв Ірпінь та Гостомель, мріяв звільнити Маріуполь, але, на жаль, загинув на Бахмутському напрямку. Йому було всього 25 років.
Зараз на фронті одесит Анатолій Бурназакі - він військовий капелан, а також колишній сільський голова Ялти, а після цього - голова Мангушської районної державної адміністрації Дмитро Черниця, Олексій Ліпіріді та Костянтин Донукіс з Києва, маріуполець Євген Жигіль, Сергій Малахов, Артем та Андрій Нижні з Запоріжжя і ще багато наших воїнів. У Покровську виконує свої обов’язки поліцейський Микола Ахбаш з Ялти - під час одного з обстрілів міста він був поранений та проходив лікування у Румунії. Зараз реабілітація добігає кінця - він готується повернутися у стрій.
Читайте також: Зруйновано понад 300 закладів культури в Донецькій області - які виклики постали перед культурою
Як в умовах війни все ж таки зберегти культуру греків Приазов’я, їхні мови - урумську та румейську? Чи є можливість дітям-переселенцям грецького походження відвідувати заняття?
У кожному товаристві греків, яке працює, є невеликі курси вивчення мови. Звісно, робота не така системна та масштабна, як це було у Маріуполі, але там, де є можливість, вона триває. Є школи в Одесі та Києві, в яких викладається грецька мова, також в Одесі почав працювати танцювальний колектив. Наразі заступниця голови ФГТУ Олена Добра працює над новим підручником грецької для 6 класу.
У столиці також створили підручник урумської мови, є абетка урумської та румейської, місцеві активісти збираються разом та обговорюють питання збереження культури. Також носії мов наразі намагаються зробити словник, вже зібрали яскраві виразі та прислів’я урумською мовою, але коли ці видання будуть надруковані, поки що невідомо. Наразі це в руках активістів, але, звісно, після закінчення війни, ми будемо працювати над цими питаннями.
І зараз Федерація грецьких товариств України бере участь у різноманітних заходах, де обговорюють збереження та розвиток мов. Так, наприклад, Державна служба з етнополітики та свободи совісті організує виїзд в Краків, де будуть обговорювати питання, які хвилюють національні меншини - збереження мови та етнічності. До обговорення долучиться наш представник.
Крім того, 25 вересня у Брюсселі почав працювати форум, який розглядає питання саме грецької освіти. Туди також вирушила представниця ФГТУ, викладачка КНУ, кандидатка філологічних наук Тетяна Любченко.
Також товаришуємо з американським університетом, і в рамках спільного проєкту будемо робити великий сайт, де опублікуємо українською та англійською всі матеріали по роботі грецьких товариств. Зараз продовжуємо вести наш сайт Федерації грецьких товариств України, цим займається Уляна Карцелюба.
Весь час своєї роботи Федерація приділяла велику увагу урумській та румейській мовам, бо саме ними говорили всі греки Приазов’я від початку переселення. Останнім часом зберігати їх було складніше, адже люди старшого покоління помирають, молодь зростає в іншому, змішаному середовищі, було багато змішаних шлюбів, а в селах вже не говорили лише урумською та румейською. Навіть в таких умовах ми маємо зберігати наші мови, а крім того - вивчати новогрецьку.
На фото - Маріуполь, 2022 рік, зустріч з головою Міністерства закордонних справ Греції Нікосом Дендіасом
Ви створили Спілку греків України у Греції. Розкажіть про її діяльність - які заходи можуть відвідувати громадяни України, яку допомогу можуть отримати?
Спілка греків України працює в місті Салоніки. Разом з моєю заступницею, головою Київської грецької спільноти «Єнотіта» Ніною Плечак та іншими членами спілки ми беремо участь у міжнародних заходах, які стосуються грецької освіти, у всіх заходах, які проводить в Греції Україна. Також влаштовуємо свої акції.
24 серпня, до Дня незалежності України, ми провели масштабну виставку на острові Кіфнос, де народився і хрестився Митрополит Ігнатій, і де зберігається частина його мощів (які до речі передали в Грецію з Маріуполя у 2016 році).
Виставка називалася «Маріуполь. Кривава історія міста Пресвятої Богородиці». Ми показали мирний Маріуполь і Маріуполь після російського вторгнення. Також проводили виставку в США, в Чикаго, там вона викликала фурор.
На фото - захід на острові Кіфнос
Влітку оздоровлювали дітей з України - зібрали групи за допомогою центрів «ЯМаріуполь», а також дітей з Києва, Одеси, Запоріжжя. Усього цього літа в Греції відпочило 250 дітей, минулого літа - 260.
Греки України, які живуть в Салоніках та інших містах, приєднуються до наших заходів. Разом з українською діаспорою ми проводимо мітинги, пробіги, великі заходи. Зараз готуємося до грецького національного свята - Дня Охі. Також для всіх українців доступні безкоштовні мовні курси.
Проте, збиратися часто виходить не завжди - всі біженці в Греції шукають роботу, активно працюють та заробляють на життя. Великої допомоги українцям Греція не надає - є міжнародні організації, які частково оплачували оренду квартир, але люди все одно мають працювати, щоб забезпечувати себе.
Читайте також: Як до деокупції розвиватиметься культура Маріуполя?
В умовах сучасного життя, а тим більше в умовах війни традиції забуваються та відходять на другий план, але є щось, що вдається зберегти?
Звісно, все зберігається. Донька, як і раніше чекає, коли я зроблю чебуреки, домашню лапшу, пишки, які ми пекли на Маковія. Нещодавно у Греції ми проводили майстер-клас з приготування традиційного великоднього пирога.
Незважаючи ні на що, ми не опускаємо рук і будемо продовжувати працювати. В нас є команда, ми тримаємо зв’язок з представниками спільноти, хоча багато з них зараз у Франції, Німеччині, Польщі. Хоч і на відстані - усі спілкуються та вірять, що Україна переможе.
Фото: з відкритих джерел, з архіву Олександри Проценко-Пічаджі