Життя української сім’ї без сміття протягом двох місяців нагадує цікавий квест. Про це я пишу у своєму блозі.

Якщо вас цікавлять цифри, то в цьому місяці ми назбирали на балконі 1,5 кілограми непотребу, самого справжнього, нікому непотрібного - ні людям, ні Землі. Це майже в три рази більше, ніж в перший місяць експерименту. І я навіть збиралася сумувати, що наш результат погіршився. Але, подумавши, я зрозуміла, що ми все одно - великі молодці. Подивіться самі на результати.

Читайте також: #НЕПЛАСТИК: Ежегодно в Мировой океан попадает 13 млн тонн пластиковых отходов. Они составляют 80% всего мусора в водном пространстве.

Це відсортоване та вимите сміття:

  • упакування, від якого не вдалося відмовитися (в пакеті), чеки, блістери від пігулок;
  • дві пляшки та один пакет від тетрапаку;
  • упакування від кремів, пасти, шампуні;
  • деталі від зламаних ролет;
  • дві чашки побиті;
  • упакування від єдиного шкідливого засобу для прибирання (з яким поки що не виходить розлучитися);
  • ліки, в яких закінчився термін дії (викидати не можна, потрібна особлива утилізація);
  • ганчірки, старі, протерті до дір дитячі шкарпетки;
  • одноразова виделка, яка знайшлася під сидінням машини.

А спочатку все виглядало так. З нього вибрала все корисне, розсортувала. Корисне поїде на перероблення.

Читайте також:  В нескольких точках Мариуполя была проведена акция #НЕпластик.


Результат нашої сім’ї (за 2 місяці) – 2 кг сміття.

Результат звичайної української сім’ї (за 2 місяці) – 122 кг сміття.

Але якщо ви вперше в гостях в моєму блозі та зовсім не розумієте, що тут відбувається - я поясню.

Є у світі така штука - стиль «zero waste», тобто «нуль відходів». Якщо це приміряти на домогосподарство, то це означає, що сім’я живе щасливо повним сучасним життям, але від неї немає сміття. Ну зовсім зіроу! Навіть викидати до смітника нема чого. Це особливий стиль життя, з турботою про довкілля. І до гаманця. Бо все, що ми викидаємо, спершу купуємо за свої грошики.

Є речі, які ми тепер зовсім не купуємо, наприклад, пакети для сміття. Відчуваю себе вільною, коли бачу такі стенди, і розумію, що у нас з ними нема нічого спільного.

Але ми не зупиняємося. І ось я запропонувала нашій сім’ї проекспериментувати, чи вийде у нас повторити такий досвід в Україні. Мої близькі, звісно, від радощів не стрибали, але, знаючи мене, погодилися. Деякий досвід у нас вже був, коли ми 104 дні прожили, не користуючись пакетиками. На цей раз пообіцяли 105 днів прожити, не викидаючи сміття.

Всі відходи, які в нас з’являються, умовно ділимо на три категорії: те, що можна компостувати (органіка), те, що можна здати на перероблення (папір, прозорий пластик та кришечки, бляшанки, скло), та всілякий непотріб, що навіть на перероблення не годиться. Третя категорія найскладніша. Щоб її було менше, треба вибирати продукти на вагу, відмовляти від зайвого упакування і в чомусь собі відмовляти. Але це зовсім не страшно.

Наше життя під час цього експерименту нагадує цікавий квест. Відвезти на дачу органіку, купити м’ясо у свою тару, а печиво - в тканевий мішечок, побачити, що чоловік купив ковбасу, посваритися та поцілуватися, відмовитися від тетрапаку та білого непрозорого пластику, не пити чай на вулиці, якщо немає багаторазового посуду (або свого термосу), і ще багато цікавого!

- Але нащо ж таке знущання з сім’ї? – скажете ви.

- Коли дбаєш про Землю - вона тобі віддячує. Перевірте на собі.

Читайте також: Ежедневно мариупольцы «производят» до 350 тонн мусора

Текст опублікований з дозволу автора з сайту mariannaboyko.com

Фото Маріанни Бойко.