Компостування – це продовження екомислення. В природі все гармонійно. На дереві росте листя. Потім падає на землю, розкладається під впливом вологи та температури і перетворюється на добриво, що підсилює дерево. Про це я пишу у своєму блозі.
Що робить людина? Спочатку викидає органічні залишки в смітник. Велика машина забирає органіку перемішану з пластиком, папером та іншими фракціями. Перевозить на сміттєзвалище. Органіка, перемішана з пластиком, бальзамується навічно. Потім людина йде до магазину та купує ґрунт для своїх рослин. Або замовляє машину з ґрунтом для клумби під будинком.
Інша ситуація. Двірник скубе ділянку землі, збирає осіннє листя в поліетиленові мішки (добре хоч, що зараз спалювати заборонено). Навесні в цю змучену землю намагаються садити квіти та траву. Але ростуть вони слабенькими. Бо ґрунт не має сили, він виснажений.
Для того, щоб змінити мислення людей та ситуацію з ґрунтом я спитала секрети компостування у декількох людей. Вони не просто компостують, вони НАСОЛОДЖУЮТЬСЯ процесом та результатом.
Читайте також: Проект #Непластик Мариуполь.
Читайте поради домогосподарки-економіста, двох чарівних школярів з проектом «Компола» та журналіста з Закарпаття.
Лариса. За освітою - економіст, мама у декретній відпустці. Хобі – інтер’єрний та ландшафтний дизайн. Родина – це Лариса, чоловік та двоє дітей.
Як господині, мені завжди було шкода викидати продукти у смітник, особливо після свят, коли їжа готується с запасом, а потім залишається. В селі це завжди є кому віддати: собаки, коти, кури, свині. Але ми жили у Києві, й хатнього порося в нас не було.
Завдяки моєму захопленню ландшафтним дизайном, я дуже багато інформації на цю тему читаю та переглядаю в інтернеті. Так, одного разу, мені трапилась інформація про методи органічного землеробства. Особливо мене тоді привабила метода компостування залишків їжі з використанням бокаші. Також я побачила ролик про домашній органічний компостер. Але купити на той час в Україні його було неможливо. Ніхто не привозив такі товари на продаж і не виробляв. То наш перший умовний компостер мій чоловік зробив з двох пластикових відер з-під фарби. Було не зручно.
На моє щастя, подорожуючи влітку в Хорватії, я побачила в звичайному супермаркеті стойку словацького виробника Organko. Тоді ми й придбали наш компостер (в набір входили 2 симпатичні компостери та 1 кг бокаші). Так у нас почалась ера компостування. Діти та чоловік залюбки сприйняли цю ідею, донька казала всім, що нашими домашніми тваринами є мікроби). Якщо до нас у гості приїжджали бабусі й хотіли щось викинути у смітник, донька казала: “Бабуся, не можна викидати, наші мікробіки голодні залишаться”.
Читайте також: Мариупольцев учат культуре правильной сортировки мусора
Спочатку все компостоване ми відвозили батькам, підкопували в їхньому городі. Зараз ми маємо власну ділянку і все вивозимо та складаємо там на купу. Наша ділянка знаходиться в сосновому лісі, там суцільний пісок, жодного дощового хробака там не було. 
Але на нашій купі минулого року виріс величезний помідор-самосіянець. Це говорить про те, що наша купа вже перетворюється на плодючий ґрунт.
Тієї осені ми привезли від батьків піввідра хробаків й підселили їх в свою компостну купу. Вони дуже добре перезимували й зараз почали активно розмножуватися.
Софія-Христина Борисюк та Нікіта Шульга, навчаються в спеціалізованій школі №17 міста Києва, автори проекту “Компола”.
Перетворюючи органічні відходи на компост, ми можемо зменшити ту їхню кількість, яка потрапляє на сміттєзвалища, а підживлюючи компостом дерева, можемо допомогти їм краще очищувати повітря.
Нас мотивує те, що якщо нічого не робити, то через 100-200 років людство може взагалі закидати всю Землю своїм сміттям, а ми цього не хочемо. До того ж, ми записуємо ту кількість відходів, яку відправляємо на компостування, і бачимо, як багато відходів може не потрапити на сміттєзвалище. Поки шкіл, які компостують, не так багато, але якщо нас буде достатньо, ми, можливо, зможемо дійсно вплинути на ситуацію.
Читайте також: Як зробити родючу «землю» у себе на кухні?
В їдальні нашої школи за день, в середньому, з’являється 10-20 літрів органічних відходів. Після уроків всі ці відходи ми відносимо у компостер. Він розташований на території школи. Компостер - це великий пластиковий бак без дна. Також ми додаємо до відходів опале листя та землю. За декілька місяців хробаки старателі допомагають перетворити це все на компост.
Коли компост буде готовий, ми підемо підживлювати ним дерева, які ростуть біля доріг та найбільше цього потребують, а також землю, що страждає від ерозії. У нашому випадку це алея між вулицями Верхній Вал та Нижній Вал.
Олег Супруненко, місто Берегово Закарпатської обл., журналіст, публіцист, краєзнавець, за освітою – економіст.
З 90-х років почав цікавитись проблемами охорони довкілля, при навчанні в економічному ВНЗ написав дипломну роботу на тему розробки стратегії сталого розвитку Закарпаття. Тоді ж зацікавився питанням управління відходами, в аспірантурі Закарпатського інституту агропромислового виробництва вивчав цю тему самостійно, для написання дисертації. Дисертації не захистив, проте став дещо робити в напряму реального управління відходами (публікації в пресі, розробка навчальних методичок, тощо). Відповідно, багато років впроваджую «управління відходами» вдома і вчу цьому інших.
Читайте також: В Мариуполе проходит акция «Посади дерево».
Живучи в квартирі багатоповерхівки, в 2003 році спробував займатися компостуванням органічних відходів на балконі. Для цього став збирати в окремий контейнер органічні нехарчові відходи (харчові збирали окремо, і віддавали в село на харчування курей). Навчив цьому й родину. Щомісяця збирали в середньому по 7-8 кг органічних нехарчових відходів і по 10 – харчових. Вдосконалював компостний ящик, в підсумку прийшов до моделі ящику на два відсіки, в який в суміші із землею складав шарами відходи, та давав місяць на «відпочинок». Певні складнощі були взимку, коли відходи по суті не розкладаються, а просто мерзнуть в ящику, пересипані шарами землі. З 2014 року став додатково застосовувати засіб «Ефективні мікроорганізми» для пришвидшення процесу. З того ж року почав компостувати великий обсяг органічних рослинних відходів на «дачі», яка знаходиться в межах нашого ж міста (розміри компостної купи близько 1,5*1,5*1 метр). В 2016 році «проект» компостування на балконі згорнув. 
Причини – зникла можливість відправляти харчові відходи в село на їжу курям. Відтак, обсяг органічних відходів більш ніж подвоївся, а балконний «компостер» був не в силах стільки переробити. Вирішив усі домашні органічні відходи збирати в 10-літровий контейнер, та раз на тиждень вивозити на «дачу», благо, така можливість є. Отже, з 2016 року близько 20 кг органіки на місяць я вивожу на компостну купу, де вони розкладаються разом з необлікованою великою кількістю рослинних відходів.
Балконний компост (скоріше, земля, збагачена органікою) йшла на балконні рослини, зокрема, на вирощування тютюну, чим я займаюсь багато років. Компост з дачної компостної кучі минулого року був весь рознесений по ділянці для підгодовки винограду, фруктових дерев та покращення грунту (на око – кількасот кілограмів).
Читайте також: Як виростити екологічну мочалку для посуду на своєму городі
Текст опублікований з дозволу автора з сайту www.mariannaboyko.com
