На початку повномасштабного вторгнення РФ 22-річний "азовець" Андрій з позивним Троль не очікував, що бої за Маріуполь будуть такими жорстокими та тривалими. Однак в якийсь момент усвідомив усю серйозність ситуації та воював так, щоб в разі загибелі знищити якомога більше ворогів. Чоловік кілька разів опинявся "за мить" до смерті: зокрема, коли отримав важке поранення голови, чи вертоліт, на якому його евакуювали з блокадного міста, підбила російська ракета.

Читайте також: Жодного разу не бачив сина - військовий медик з Маріуполя Андрій Найман вже 500 днів перебуває в полоні

"Кров пішла мені в легені, я не міг дихати"

Поранення "азовець" зазнав 28 березня 2022 року. У той день чоловік йшов міняти побратима на посту спостерігача. Пригадує, що вже майже дійшов до місця, але раптом почув стрілкотню та впав - каже  Андрій в інтерв’ю "Цензор. нет".

Певний час захисник був під дією викиду адреналіну, тож не міг зрозуміти, що з ним сталося. Думав, що отримав легку контузію, але з голови активно стікала кров, що заходила в легені та не давала дихати. Бійця евакуювали на "Азовсталь" в кілька етапів, де медики намагалися стабілізувати його стан. Чоловік думав, що за кілька днів зможе повернутися в стрій, однак його поранення виявилося дуже важким. Лікарі, які працювали в шпиталі на території металургійного комбінату, вилікувати "азовця" не могли – лише знеболювали, а згодом почали готувати до евакуації в Дніпро.

                                            Андрій після поранення

Про те, що до оточеного Маріуполя прилітають гелікоптери з допомогою, Андрій деякий час не знав, адже ця місія видавалася нереальною. Коли чув характерний гул, думав, що літають російські "пташки". На "Азовсталі" його стан був важким, він міг тільки пити воду та протеїновий коктейль, до того ж права сторона обличчя геть не працювала. Втім, усвідомити всю складність ситуації не міг, адже провести обстеження голови не було можливості, а лікарі лише зробили перев’язку.

"Тільки коли мене евакуювали в Дніпро в Мечникова, наступного дня мені зробили МРТ чи КТ і показали знімок - дивися, в тебе он яка дірка в голові, просто тунель в мене в голові! Я був у шоці, що? В мене наскрізне кульове поранення голови?! Так, дивись, щасливчик, ти вижив! Я кажу - та ні, в мене дві скалки тут! Ні чорта, кажуть", - пригадує військовий.

Читайте також: Не ми їх, а вони нас боялися - тричі поранений у Маріуполі «азовець» розповів про російський полон

"Ми долетіли на одному двигуні"

За день до евакуації Андрій та інші поранені відправилися в довгий шлях. Спочатку вони їхали на тентованих КРАЗах, потім пливли човном, йшли пішки. Нарешті дісталися місця, де сіли вертольоти. У складі групи десь у десять чоловік "азовець" сів в одну з "пташок" та вилетів до Дніпра. Для чоловіка це був перший політ на такому виді транспорту.

Вертольоти рухалися дуже низько, буквально торкаючись ніжками землі та дерев – так було більше шансів не потрапити в зону видимості ворожої ППО. Коли машина з "азовцем" пролетіла майже половину шляху, він почув постріл та різкий удар у спину. Тоді захисник подумав, що вертольот просто зачепився за щось, але насправді ситуація була набагато небезпечнішою:

"Прилетіли ми до Дніпра. Тут тиша, спокій, війни немає! Виходимо з гвинтокрила, а він тут же і глохне. Я спершу подумав, що це так і треба, що його вимкнули і все. Але виявилося, що в наш гвинтокрил попала ворожа ракета ПЗРК , але не здетонувала, а просто розбила нам двигун. І ми долетіли на одному двигуні! Тому коли ми приземлилися, ми і заглохли. Тобто, якби нам довелося довше повисіти в повітрі, ми просто впали б", - розповів Троль.

                                        Андрій під час війни

Пілотом вертольоту  тоді був легендарний Євген Соловйов, який разом з іншими не побоявся летіти на допомогу заблокованому маріупольському гарнізону. У той день "пташка", яка везла поранених слідом, на жаль, була збита російськими вояками. Так загинув побратим Андрія Горан.

Читайте також: Операція "Азовсталь" - вражаючі деталі авіапрориву в Маріуполь

"Дуже мучило сумління, що я в безпеці, а хлопці там"

Вже на другий день у Дніпрі Андрія почали мучити докори сумління, що він "залишив" побратимів у палаючому Маріуполі. Щоб допомогти їм, всі евакуйовані зібрали прес-конференцію із закликом врятувати захисників міста Марії та привернути увагу до війни.

У лікарні захисника називали "щасливчиком", адже йому вдалося вижити попри надважке поранення. Чоловік переніс кілька операцій та тривалу реабілітацію. Перший час він міг харчуватися лише через трубочку, тож втратив понад 30 кілограмів ваги.

Пізніше за станом здоров’я "азовця" списали – йому оформили другу групу інвалідності. Однак в бажанні бути корисним бійця це не зупинило: через чотири-п’ять місяців він написав побратимам, що хоче повернутися в стрій. Одного разу навіть відправився на полігон, проте зрозумів, що великі вібрації сильно впливають на його стан: наступного дня в чоловіка дуже сильно боліла голова та було погане самопочуття. Тож чоловіка оформила на небойову посаду.

Андрій впевнений: якби його не евакуювали з Маріуполя, він би не вижив. Припускає, що "протягнув би" ще три-чотири тижні, а в разі попадання в полон  - довго би не витримав.

"Тобто, я дуже вдячний, що мене, як би це дивно не звучало, поранили в потрібному місці і в потрібний час. І що мене змогли і вчасно евакуювати, бо якби хоча б на день-два це все змістилося, я думаю, я перед вами тут не сидів би", - відверто зізнається захисник міста Марії.

Нагадаємо, раніше mrpl.city публікував історію незламного "азовця", який не здався в полон з "Азовсталі".

Фото: Цензор. нет