Неспокійно у Донецьку, нерадісно. Незабаром річниця «входження нових регіонів до складу Російської Федерації», але щось не відчувається щастя, не чути задоволених промов, тут пісень не співають і свят із цього приводу не влаштовують. Кажуть, з міркувань безпеки, мовляв, обстріли і таке інше. Але дітлахів у школи загнали, як би не чинили опір батьки, адже обстріли і таке інше…
За тиждень до урочистої дати, яку відзначать лише ті, кому перепав шматок з панського столу у вигляді посади чи ситного місця, де можна заробити швидкі та легкі гроші, донеччани констатують: квест на виживання стає дедалі цікавішим і хитромудрішим. Що там, за обрієм? Поки що в окупованих містах Донбасу є дві великі труднощі. Почнемо з того, що майже всі банкомати російського банку ПСБ, якому доручили знімати вершки з нових російських регіонів, не видають гроші. Банкомати або відключені, або порожні. Співробітники банків розводять руками, пропонують побігати містом, пошукати, «куди приїжджала інкасація, вони ж кудись приїжджають». Літні люди та маломобільні громадяни в захваті від цих перспектив і не соромляться висловлювати своє ставлення до того, що відбувається такими словами, від яких зав'янули б вуха у тюремних старожилів.
Читайте також: Призначили винними у війні, або Погляд з окупації на стереотипи
На щастя, деякі магазини приймають до оплати банківські картки, але є громадський транспорт, ринок, кіоски, де продавці пирхають при слові «термінал» і вимагають готівку. При цьому гостро стоїть проблема дрібних грошей, конфлікти через відсутність здачі вже загрожують перейти у бійки.
Друга проблема - це зв'язок, як мобільний, так і весь інтернет. Додзвонитися з першого разу – великий успіх, слоган місцевого оператора «Фенікс» – «Зв'язок для перемоги» – вже переінакшений сердитими донеччанами у «Зв'язок до перемоги», в сенсі, набирати треба не раз, щоб почути заповітні гудки у слухавці. Інтернет-провайдери щодня розсилають повідомлення на кшталт: «Шановні абоненти, фіксуємо аварійну ситуацію на мережі вищого магістрального оператора. Тому у міських операторів можуть спостерігатися неполадки в роботі послуг». Вищий магістральний оператор – російський – ламається з такою регулярністю, що жителі окупованих територій припускають, що для них десь у Ростовській області стоїть старий добрий модем. Ну не може оптико-волоконний зв'язок рватися двічі на день, тим більше в місці, де немає бойових дій.
Якщо хтось через рік після референдумів про «входження» територій до складу Росії думав про те, як загоїться регіон під крилом «Росії-матінки», то зараз таких піди знайди. За опитуваннями місцевих телеграм-каналів, частина людей чомусь радіє, мовляв, нарешті паспорт отримали. А далі? Далі – пенсії та зарплати, яких (високих та достатніх) у Донецьку місцеві «ватники» чекають як манни небесної.
Але щось не виходить з великими грошима, середня зарплата по окупованих регіонах 15000-20000 рублів. Звичайно, з «міністерськими» доходами по 200 000 та зарплатами бойовиків (від 150 000) не зрівнятися, але є варіант: до міністерства, звичайно, людям із вулиці шлях замовлений, а воювати – будь ласка. Якщо пощастить, можна отримати ці величезні гроші, а якщо дуже пощастить - то більше одного разу. Звісно, через таке багатство населення торговці дружно підняли ціни на все. Якщо народ багатіє, чому б і ні? «Почекайте!- скрикнули вчителі, лікарі, водії трамваїв, будівельники та слюсарі. – У нас зарплати та пенсії не військові!» «Підтягуйтесь!» - запропонували торговці і ще трошки підняли ціни.
Читайте також: Нудне коротке свято зі злими клоунами: як пройшли "вибори" в окупованому Донецьку
Попереду наближається світле майбутнє: підвищення тарифів на деякі комунальні послуги, чергове подорожчання палива і як наслідок - здешевлення вартості життя на окупованих Росією територіях. Міста поступово заростають сміттям, із водою ситуація так і не стабілізувалася, хоч і прорили канал від річки Дон, але ситуацію він не врятував. Півтора року десятки тисяч людей не бачили води у крані. Зате бачили вже щурів у підвалах і на смітниках, жирних тарганів у будинках і квартирах, лисиць і кабанів, що гуляють вулицями приватного сектора… Хтось бачить у цьому картинку щасливого життя, але насправді це вже ціла картина справжньої розрухи. З підмазаними губами та припудреними запалими щоками. Регіон під п'ятою РФ перетворюється на гетто, з якого дедалі важче вибиратися.
Місцеві пропагандисти все з великими труднощами змушують себе показувати радість і позитив, щоб передати його задуреним життям громадянам в окупації. Бравурні заяви та оптимістичні плани на майбутнє вони підкріплюють горезвісним «Росія нам допоможе». Але поки що регіони тільки справно постачають гарматне м'ясо, яке перемелюється у фарш у Донецькій та Запорізькій областях...
До речі, на всіх пропагандистських ілюстраціях, присвячених «референдумам щодо входження нових регіонів до складу Росії», окупанти не соромлячись малюють повністю Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, без поділу на окуповану/неокуповану. Мовляв, захопити підконтрольну Україні частину - справа часу. Але чомусь Україна має інші плани на ці території, та й на захоплені Росією – теж.
Фото: з відкритих джерел
