Нудне коротке свято зі злими клоунами: як пройшли "вибори" в окупованому Донецьку

Єдиний день голосування у Донецьку розтягнувся на три дні – з 8 до 10 вересня – як і на всіх окупованих територіях України. Це нововведення не викликало великого ажіотажу у мешканців цих регіонів. Тим більше, що до цього цілий тиждень члени виборчих комісій ходили по будинках і квартирах зі скринькою для голосування та пачкою бюлетенів.

Потрібно було обрати представників однієї партії з п'яти, яка надасть своїх депутатів до так званої «Народної ради ДНР» та до міської ради Донецька – «Єдина Росія», КПРФ, партія «Нові люди», партія «Справедлива Росія – Патріоти за правду» та ЛДПР.

Читайте також: Люди-привиди голосують за кандидатів-невидимок: як проходять "вибори" на Донбасі

Все заради "галочки"

Літні люди раділи: не треба виходити з дому і кудись йти заради того, щоб поставити «галочку». Молодь традиційно ігнорувала захід, за винятком молодих співробітників міністерств, бюджетних організацій та переконаних патріотів. Їм довелося йти «під списочок».

"До нас прийшли додому два члени виборчої комісії та один озброєний солдат, напевно, для охорони їхньої безпеки. Ми проголосували у себе в коридорі. Вони бачили, куди ми ставили галочку, сказали, що ми молодці", – розповіла мешканка Кіровського району Донецька Марина Клименко (64 роки).

Кіровський район вважається одним із небезпечних, оскільки знаходиться дуже близько до «лінії фронту». Українські війська стоять менше ніж за 10 кілометрів від цього західного кордону Донецька. Тож мешканцям, звісно, було зручно.

Але зі скринькою та бюлетенями прийшли не до всіх мешканців. Наприклад, мешканці Калінінського району не бачили жодного члена виборчкому.

"Я працюю з дому, у квартирі завжди хтось є – я чи чоловік, чи мої батьки. Тому якби до нас приходили – я знала б. Але нікого не було і сусіди підтвердили, що ніхто не приходив. А я і не хотіла брати участь у цьому заході, тож навіть рада ", – поділилася мешканка центрального Калінінського району Євгенія Симонова (38 років).

Коли настали дні очного голосування, з'ясувалося, що частина донеччан просто не знає, куди йти голосувати. Адрес виборчих дільниць у відкритому доступі не було. Не було запрошень із зазначенням місця голосування, не було інформаційних sms, плакатів на вулицях. Донеччани знали, що виборчкоми розмістилися у школах (переважна більшість шкіл у Донецьку закриті, діти перебувають на дистанційному навчанні через близькість бойових дій), проте, як з'ясувалося в п'ятницю, не в усіх.

"У мене поряд із будинком дві школи. Ми думали, що дізнаємося про місце голосування, коли заграє музика та потягнуться люди – отже, нам туди. Завжди на виборах у нас грала музика на виборчій дільниці, юрмилися люди. На цей раз нічого подібного не було. Увечері в п'ятницю ми підійшли до однієї зі шкіл, щоб спитати, але до нас одразу вийшов озброєний солдат із нашивкою «Z», запитав, що нам треба. Підтвердив, що голосування відбувається у них у школі, можна прийти у суботу з 8 ранку до 8 вечора. Нічого не вказувало на те, що відбувається Єдиний день голосування" , - поділився мешканець Калінінського району Андрій Малиш.

Імітація "виборів"

Ранок суботи розпочався близько сьомої години з автоматних пострілів у різних кінцях Донецька. Поки заспані донеччани розуміли, що відбувається, у Телеграм-каналах повідомили: із підконтрольного Україні міста Авдіївки, яке знаходиться за 15 кілометрів на північ, до Донецька запустили величезний прапор України на повітряних кулях червоно-чорного кольору.

Одні донеччани щиро раділи цьому привіту з Батьківщини. Інші злякано обурювалися, що ЗСУ підуть у наступ саме у день єдиного голосування. Втім, більшість просто не дізналася про цей маленький інцидент.

Дільниці для голосування відкрилися о 8-й годині ранку. Жодних натовпів і черг біля них помічено не було, все було більш ніж скромно і навіть непомітно. Хоча ні – не помітити озброєну охорону було дуже важко. Дві-три людини з автоматами та раціями перебували в будинках і навіть іноді лякали наївних тих, хто голосував своїм грізним виглядом. У багатьох був кавказький акцент.

Реєструвались голосувальники дуже просто – за документами заносились до списків. Ніхто не ставив зайвих питань, наприклад, хто і коли складав та корегував списки виборців. За якими даними, якщо перепис населення «ДНР» пройшов у 2019 році та його результати були приховані від громадськості? Можна припустити, що після лютого 2022 ці списки, м'яко кажучи, неактуальні.

Читайте також:

"Зоопарк" кандидатів

Бюлетені для голосування були не іменними та не номерними, без гербових печаток, лише зі штампами дільничних виборчих комісій. Тобто, їхня кількість може бути будь-якою – від мільйона до мільярда. Ті донеччани, які ще пам'ятають, як проходить законний плебісцит, назвали ці бюлетені простими, нічого не значущими папірцями.

"Все було зрозуміло, що переможе «Єдина Росія». Можна було навіть не голосувати! – переконаний молодий донеччанин Андрій (28 років). – Вибачте, але це вистава для не дуже вимогливих глядачів. Ось у списках «Народної ради» від «Справедливої Росії» я бачу російську актрису Олену Драпеко, вона ж депутат Держдуми РФ. Вони приїдуть до Донецька? Чи Леонід Слуцький від ЛДПР – теж у нас засідатиме? Гаразд, у цій же партії наш найвідоміший донецький лікар, опіковий хірург Еміль Фісталь, його знають, мабуть, усі жителі Донецька і не лише. Але ж так йому 85 років! Справді, він зможе приймати важливі рішення чи таки треба дати людині відпочити?"

Списки викликають інтерес.

Так, 85-річний лікар – це не найстрашніше. Наприклад, «депутатом» Донецької міської ради хотіла б стати (і стане, бо від «Єдиної Росії») Ілона Гурамівна Немсадзе. Так, головний лікар однієї з міських лікарень – це непогано. Але прізвище Немсадзе надто добре відоме донеччанам старшого покоління – так називали банду кілерів у 90-х роках. Три брати: один із них Гурам, батько майбутньої депутатки, був відомий під прізвисько «Дід» та великим авторитетом у кримінальному середовищі. Другий брат, Гіві, на прізвисько «Тато», і Вахтанг, який не особливо цікавився злочинами.

У середині 2010-х років міліція розкрила факти щодо поховань осіб, які вважалися зниклими безвісти в 90-ті. Тіла знаходили в шурфах, занедбаних лісопосадках і навіть закопаними просто в автомобілі. Доведено причетність банди Немсадзе до 24 епізодів убивств.

2003 року Гурам Немсадзе помер від раку, у суді брат Гіві, який прийшов у поліцію з повинною, звалив на нього організацію банди. І його відпустили.

З відомих прізвищ у списках лише нинішній «мер Донецька» Олексій Кулемзін, якого до 2014 року знали як директора трамвайно-тролейбусного управління, і то не всі. Також до «Народної ради» депутатствувати йде Артем Жога – батько бойовика «Вохи» з батальйону «Спарта», вбитого минулого року під Волновахою. Жога-старший до 2014 року був підприємцем – тримав кілька рибних магазинів у Слов'янську.

Втім, порівняно з попереднім складом «народної ради ДНР», куди увійшли торгівці з ринків, охоронці та абсолютно маргінальні особи, які активно зривали українські прапори та будували барикади біля будівлі обласної адміністрації, – це прямо на порядок вищі.

Читайте також: «Ми для них – другий сорт»: як в росії ставляться до «нових росіян» з Донецька та Луганська

Сумно і передбачливо

Отже, найактивнішими голосувальниками були саме донеччани віком 65+. Вони чинно йшли на дільниці, голосували, позували фотографам місцевих ЗМІ. Щоправда, вийшовши, журилися: чомусь радості нема. Раніше вибори веселішими були, чи що…

У Донецьку кампанію, що передувала голосуванню, провели настільки скромно, що й згадати нема чого. Не було гучних агітаційних заходів, не було масових концертів, дебатів, яскравих інформаційних бордів та плакатів. Декілька сумних "розтяжок" над дорогами з парою малознайомих осіб та гаслом типу «За Донбас!»

Хто з кандидатів чим займається – дізнавалися лише найцікавіші, решті було, м'яко кажучи, начхати. Ну, лікар, ну адвокат, ну військовий – і що? Одразу після виборів у медицині Донецька закриється дірка у 50% персоналу? Чи почне працювати повноцінна адвокатура? До центру міста перестануть прилітати снаряди? Відповіді на ці запитання донеччанам добре відомі.

Все було настільки сумно і передбачувано, що дільниці для голосування, які мали закритися в неділю о 16.00, через відсутність людей закрилися на годину раніше і почався підрахунок голосів. За кілька годин з'явилися перші зведення – лідирує «Єдина Росія». Інтриги не вийшло, та її й не передбачалося. Деякі донеччани припустили, що наступні «вибори» пройдуть взагалі без участі виборців.

За даними Центральної виборчої комісії РФ, явка на виборах до «народної ради ДНР» досягла 75,46%. Від якого числа жителів так званої «Донецької народної республіки» взято цей відсоток і скільки це не у відсотках, а в тисячах людей  - ніхто не говорить.

Читайте також: "ДНР" все більше стає схожою на КНДР: факти, що говорять самі за себе