«Ми для них назавжди залишимося «хохлами», нам це говорять у вічі і ставляться відповідно!», – каже одна із мешканок Донецька.

Нещодавно вона з'їздила до родичів в росію (на «велику землю» чи «на материк», як зараз кажуть у окупованих містах) і повернулася здивованою. Як виявилося, мешканців «нових регіонів росії» зневажають мешканці «ісконно руських земель» і далеко не всі розуміють унікальний геостратегічний задум свого президента.

«Я хотіла влаштуватися на роботу – у мене є паспорт рф із пропискою у Донецьку, є СНІЛЗ та інші документи. Шукала просту роботу – прибиральниці, комірниці, але мені відмовляли, щойно справа доходила до питання реєстрації та документів. По секрету мені шепнули, що мешканців ЛДНР та південних областей на такі роботи не беруть. Чоловіків ще беруть на шахти та вахти, а жінкам дуже важко влаштуватися. І саме через прописку», – каже Єлизавета. І її приклад не поодинокий.

Самі покликали собі війну

Для багатьох «нових громадян росії» виявилося несподіванкою те, що на них ніхто не чекав на «материку». Видані у Донецьку паспорти котируються як документ, що засвідчує особу, з російським паспортом можна купити квиток на потяг чи оформити банківську картку. Але щось серйозніше – наприклад, взяти іпотеку чи кредит вже важко, майже неможливо.

Читайте також: Ані слова, ані півслова: в окупованому Донецьку чогось із тривогою чекають

«Там, де ми платимо гроші, нікого не хвилюють наші паспорти. А от якщо ми беремо гроші чи нам треба виплатити щось, починаються перепони, – стверджує донеччанка.

За її словами, справа доходить до пропозиції показати "нормальний український паспорт", щоб ухвалити позитивне рішення.

«Але найцікавіше – ставлення. У Москві чи Таганрозі ставлення нормальне, тоді як у малих республіках типу Абхазії чи Південної Осетії, прямо відчувається ворожість. Люди кажуть, що це через війну: їхні чоловіки йдуть воювати і гинуть, а винні у цьому начебто ми, жителі Донецька та Луганська. Можуть в обличчя це сказати – так, моїй подрузі в одному адигейському селі прямо заявили, що ми влаштували війну, а тепер їхні брати та чоловіки там гинуть. Ні, щоб самим в Україні розбиратися зі своїми проблемами – так ми типу «покликали» росіян. Подруга говорила, що вона нікого не кликала і тільки рада була б самостійно розбиратися всередині країни, але її ніхто не питав», - розповідає мешканка окупованої Макіївки Оксана.

Все більше й більше "інтуристів"

З іншого боку – в окупованих містах зараз просто навала «фахівців із Середньої Азії». Вони ремонтують дороги та водоводи, у Маріуполі працюють на будівництві і, здається, що їх кількість вже починає зрівнюватися з кількістю місцевого населення.

Читайте також: "ДНР" все більше стає схожою на КНДР: факти, що говорять самі за себе

«Їх дуже багато, вони поки що спокійні, але вже починають поводитися, як господарі, - стверджує донеччанка Алла Нікодімова (ім'я змінено на її прохання).  - У нас у будинку, у центрі Донецька, винаймають квартиру такі «фахівці». Платять близько 30 тисяч за місяць – для когось це ціла зарплата. Весь будинок незадоволений таким сусідством. По-перше, не знаєш, чого від них чекати. По-друге, вони не вітаються ні з ким, не спілкуються, дивляться зверхньо. По-третє, вони взагалі не дотримуються жодних правил гуртожитку: можуть сміття з вікна викинути, наприклад, один із них їздить машиною, так він її кидає у дворі як йому заманеться, ні проїхати ні пройти. У нас і без того в місті біда зі сміттям, сміттєзвалища щодня все вище та вище – а вони додають смороду. На зауваження не реагують».

Донеччани кажуть: реально почали боятися не так обстрілів, як того, що «росіяни із Середньої Азії» можуть привезти сюди свої сім'ї. І тоді у місті почнуть утворюватися мігрантські анклави.

«Вони й так приїжджають, але поки що їх мало – все ж таки в нас бойові дії, сюди бояться їхати. Але як мені розповів знайомий ріелтор, все частіше до нього звертаються люди зі східними прізвищами, просять знайти велику квартиру в безпечному районі, щоб були меблі, паркінг та всі зручності. Поки що переважно йдеться про оренду, але вони готові платити хороші гроші, тому оренда в Донецьку зросла. Знайти "однушку" в аренду за 10 000 рублів (4000 грн) вже давно нереально. Крім мігрантів, сюди приїжджають і «чисті росіяни», які тут працюють за дуже великі зарплати в 200-300 тисяч рублів (80-118 тис. грн). В основному, керівний склад, працівники міграційних служб, будь-яких соціальних фондів та інше. Чому місцевим не платять такі зарплати – ми не знаємо», – розповідає Алла Нікодімова.

Про поділ «росіян» на правильних і неправильних на окупованих територіях до цього моменту говорилося пошепки, будь-які негативні висловлювання дорівнювали дискредитації, проте мовчати сил у донеччан вже не залишилося. Спроби росії замінити українців на сході країни не просто росіянами, а представниками малих народностей, набирає обертів. Тут вже осіли бойовики з Чечні, Дагестану, Південної Осетії, Бурятії, Абхазії, до них поступово приєднується Тива та Якутія. Ошаленілі від військового адреналіну та величезних зарплат (а також «гробових» грошей) «інтуристи» почуваються вільно і по-господарськи оглядають нові володіння. У списках вступників до донецьких вишів все частіше зустрічаються східні прізвища, і, зважаючи на все, ця молода кров поступово замінює мобілізованих і вбитих на полях війни місцевих молодих людей.

Нагадаємо, раніше mrpl.city повідомляв, що у Донецьку десантнику без ніг подарували велосипед.

Фото: Радіо Свобода та відкриті джерела