У Донецьку зникли обмінники. Тобто будь-які: як легальні, так і нелегальні. Залишилися сиротливі вивіски, а біля замкнених на ключ залізних дверей вже не гойдається вивіска з курсами валют.

Все логічно в межах великодержавної московитської логіки. Окуповані міста, підім'яті під росію, з нового року отримали ще один удар склепінням російських законів по дурній голові.

Читайте також: Місто готове стати столицею "білих блукачів", або Замальовка із холодного Донецька

Стандарти болота

Напевно, що окупанти розмірковували так: якщо у "канонічній" РФ немає обмінних пунктів, то не буде їх і у "нових регіонах". А всі оті буржуйські долари, євро та інші фунти стерлінгів громадяни можуть здати в банк за його, банківським, дивовижним курсом, невигідним нікому (навіть банку, однозначно).

І не факт, що приймуть – наприклад, днями банк (єдиний, хто прийшов до окупованих регіонів – «ПСБ») працював лише на продаж валюти, а не на її купівлю.

Жителі в окупації, що тримали доларові заначки, занервували – їх накопичення поки що є купою папірців, з якими поки що незрозуміло, що робити.

До речі, обмінники зачинили не лише у Донецьку, а й у Луганську. Просто звідти галасу менше чомусь.

Напевно тому, що окупований Луганськ не волав, що їх хтось бомбив 8 років. А нишком пристосовувався до нових реалій, як то кажуть, не "ганяючи понтів".

Але на загал люди переконані, що ці нововведення від окупантів дадуть поштовх тіньовому ринку валюти.

Тому багато хто поставився до цієї проблеми філософськи: вирішили почекати, коли на арену вийдуть нелегальні (за місцевими «законами») міняли.

Адже така практика існує "на великій землі" вже давно, оскільки обмінники в тому чи іншому вигляді російська влада зачиняла і душила регулярно, ще починаючи з 2010 року.

Тому донеччани, як зрештою і луганчани, розуміють, що хтось обов'язково нагріє на цьому руки.

Читайте також: Доки брали Мар'їнку - залишились без яєць: Донецьк став абсурдним замерзлим пеклом

Вперед в минуле

До війни, до 2014 року, у Донецьку мав місце так званий «негробанк»: у центрі міста, біля гуртожитку для іноземних студентів Донецького національного технічного університету, цілодобово походжали темношкірі підприємці, готові негайно обміняти долари, євро, песо та франки на гривню або рублі. І у зворотному напрямку.

Курс обміну був дуже симпатичним як мінял, так і власників валюти. Таксисти знали, до кого звернутися хоч о третій ночі, якщо пасажир бажає поміняти свої купюри з рибами чи зайцями на повноважні українські гривні.

Цей стан справ усіх влаштовував. Зрозуміло, що у 2014-му році іноземні студенти зникли, будівлю гуртожитку завісили якимось напіврваним псевдопатріотичним банером, а в будівлі музичного клубу «Ліверпуль», розташованого тут же, непогано розташувалися бойовики «ДНР», принагідно вкравши пам'ятник «Бітлам» («відправили на реставрацію») та автентичну англійську телефонну будку…

Так ось, темношкірі міняли, звичайно, не відродять уже справді, найнародніший із банків, але численні «бізнесмени» вже почали пропонувати послуги з обміну валюти. До речі, вони ж займаються і переведенням у готівку українських банківських карток, за що донеччани дуже їм вдячні.

Читайте також:  Війна не проблема: ціни на квартири в окупованому Донецьку побили рекорд

"Скрєпи" аж тріщать

Російські пропагандисти не вбачають проблем: мовляв, навіщо взагалі потрібні ці долари, коли є російські рублі? Взивають до патріотичних почуттів, закликаючи громадян зберігати гроші в рублях, а не у валюті «ідейного ворога».

Хоча поки що сплеску патріотизм у серцях «громадян» не спостерігається. Події останніх днів – страшні обстріли у Кіровському та Куйбишевському районах Донецька – змушують думати про що завгодно, окрім обміну валют.

Масові відключення світла і тепла (на додаток до проблем з водою), що виникли після обстрілів, посилили і без того панівну апатію у жителів «нових регіонів росії».

Та й з обстрілами, як шушукаються на кухнях деякі «не-патріоти», не все чисто: і машини російських журналістів бачили незадовго до обстрілу на Текстильнику, і сліди обстрілу дуже швидко прибрали… Зазвичай, таке буває, коли бойовики не впевнені, що зможуть однозначно видати обстріл за український.

Місто пригнічене та розгублене, цю зиму Донецьк проходить важче і страшніше, ніж усі попередні. І практично ніхто вже зі звичайних громадян не говорить про якісь позитивні перспективи чи зміни на краще. Це хліб російських пропагандистів, відпрацьовувати який їм вдається дедалі гірше.

Читайте також: Балалайки замість водогону - Донецьк став "заселеною пустелею" для пафосної картинки